Цей освітній серіал створений для того, щоб кожна дитина чи підліток знали свої фундаментальні права, уміли їх захищати та застосовували це на практиці.Упродовж освітнього серіалу просто та зрозуміло розглядаємо ключові теми: від особистих меж, права на безпеку, якісну освіту та охорону здоров'я — до підприємництва, участі в ухваленні рішень і доступу до інформації.Дізнайся більше про можливості та свій потенціал разом із матеріалами освітнього серіалу.Освітній серіал «Права дитини: як ними користуватися» створено Офісом дітей та молоді «ДІйМО» спільно з міжнародною гуманітарною організацією Save the Children (Врятуймо дітей) за підтримки Уряду Швеції (SIDA) для платформи Дія.Освіта.
Зміст матеріалу є винятково відповідальністю Офісу дітей та молоді «ДІйМО» та не обов’язково відображає точку зору Save the Children (Врятуймо дітей) та Уряду Швеції (SIDA).

Сьогодні ми об’єдналися, щоб разом написати Радіодиктант національної єдності "Лист, який не закінчується"

​Для нас це момент тиші, натхнення та глибокої поваги до рідного слова. Бо любити українську мову - це писати її разом! Так є і нехай так буде завжди.

Трохи пластиліну, дрібка фантазії - і на картоні оживають осінні букети! Учні створили яскраві композиції з різнобарвним листячком, кетягами горобини та оригінальними вазами.

Кожна робота особлива: у ній - дитяча уява, старання та власне бачення осінньої краси. Такі заняття розвивають дрібну моторику, вчать поєднувати кольори й помічати прекрасне довкола.

Погляньте, скільки барв і тепла подарували нам наші маленькі творці 4 класу!

Осінь — це не лише час золотого листя та перших прохолодних днів, а й чудова нагода для творчості та щирих усмішок!

​Наші учні активно та весело провели день, занурившись у барвисту осінню атмосферу. Діти із задоволенням фантазували, творили власними руками та ділилися чудовим настроєм один з одним. Адже шкільні дні — це найцінніші миті, наповнені радістю та новими відкриттями!

7 жовтня учні 2 класу відвідали сільську бібліотеку с. Конопниця , де провели урок позакласного читання "Осінні барви, осінній настрій ..." 

​До нас завітав мандрівний театр «Еммануїл» ім. Кароля Войтили із захопливою виставою «Як хробачок Омелько до Африки потрапив»!

​Ця яскрава та повчальна історія, створена за сценарієм і режисурою Жанни Горай, подарувала нашим учням море позитивних емоцій, щирого сміху та незабутніх вражень.

​Разом із головним героєм — допитливим хробачком Омельком — діти вирушили у далеку мандрівку до сонячної Африки, де познайомилися з дивовижними мешканцями континенту. Вистава не лише розважила школярів, а й нагадала про важливість дружби, взаємодопомоги та доброти.

Щиро дякуємо акторам за чудову гру, атмосферу казки та незабутні моменти радості! З нетерпінням чекаємо на нові зустрічі! 

​Це особливий день, коли переплітаються наша багата історія, духовні традиції та сьогодення.

​Це  день тих, завдяки кому сьогодні ми маємо змогу прокидатися у рідних домівках, вчитися, зростати та вірити у світле майбутнє.

Учні та вчителі разом помолились Вервичку за здоров’я, силу та захист для кожного українського воїна, а також за якнайшвидший мир на нашій землі. Щира дитяча молитва — це потужний оберіг, який лине від самого серця.

​Дякуємо усім воїнам за їхню мужність, незламність та щоденний подвиг. Ви — наші герої!

​Слава Україні! Героям слава!

Сьогодні наші маленькі школярі долучилися до відзначення Міжнародного дня миру. Діти заспівали пісню про мир, дружбу та щасливе майбутнє, адже саме дитячі мрії — це наша надія на світ без війни.

Нехай у кожному дитячому серці живе мир, добро, любов і віра в те, що ми обов’язково дочекаємося тихих ранків і мирного неба над Україною!

Перший дзвоник цього року звучить по-особливому трепетно, адже наша країна відзначає особливу дату — 35-річчя незалежності України.

Особливістю свята став заклик до майбутнього, який пролунав з вуст учнів. Діти натхненно та щиро розповідали вірші про вільну й незламну Україну, присвячуючи свої перші цьогорічні рядки її ювілею.

У цих дитячих голосах відчувалося стільки сили, віри та любові до рідної землі, що в дорослих перехоплювало подих.

А неподалік, трохи розгублено й водночас надзвичайно гордо, стояли вони — наші першокласники. Вони з неймовірним нетерпінням чекали на свій найперший шкільний дзвінок, який урочисто сповістив про початок великого дорослого шляху у країну знань.